У людей із негармонійними відносинами з їжею і тілом часто спостерігаються дві крайності: або дуже часті зважування, або їхнє повне уникнення. Обидва варіанти зазвичай свідчать про те, що тема ваги є емоційно зарядженою та значущою.
Давайте розберемося, чи потрібно знати свою вагу: у яких випадках це корисно, а коли можна спокійно жити без цього.
Часті зважування (частіше ніж раз на тиждень) не приносять користі. По-перше, ця інформація неточна — вага природно коливається щодня. Якщо ваги показали плюс пів кілограма, найімовірніше, це просто зміни водного балансу. Але це може викликати тривогу і бажання обмежити себе в їжі.
По-друге, часті зважування підсилюють фіксацію на темі зовнішності та схуднення і можуть спотворювати сприйняття себе. Наприклад, людина відчуває, що схудла, але після зважування бачить більшу цифру — і одразу почувається «гірше», хоча ще кілька хвилин тому сприймала себе інакше.
Зважування раз на 1–2 тижні або раз на місяць можуть бути корисними, якщо ви працюєте над харчовою поведінкою чи композицією тіла. Наприклад, коли людина додає в раціон «заборонені» продукти, це може викликати страх набору ваги. У такому випадку регулярні, але не часті зважування допомагають переконатися, що очікуваної «катастрофи» не сталося.
Також це може допомогти поступово прийняти факт своєї ваги, зменшити страх і навчитися ставитися до цифр більш нейтрально.
Епізодичні зважування або повна відмова від знання своєї ваги можуть бути доречними за двох умов:
- якщо немає дефіциту маси тіла. Якщо дефіцит є, вагу варто відновлювати до індивідуальної біологічної норми (орієнтуючись на менструальний цикл, ІМТ, показники складу тіла тощо). У цьому випадку регулярні зважування допомагають контролювати процес;
- якщо ви свідомо, а не через страх, обираєте не фіксуватися на вазі. Ви маєте право відмовитися зважуватися навіть у лікаря. Водночас, якщо виникне потреба, ви зможете це зробити без сильного стресу.
Якщо ж страх зважування дуже сильний — це привід попрацювати з цим у психотерапії.
Залишити відповідь