Чому полівітаміни потрібні не всім
Багато людей сприймають вітамінні комплекси як щось корисне для здоров’я і краси, а у випадку з дітьми – це покращує успішність. Однак все, на що здатний прийом мікронутрієнтів – це прибрати прояви їх дефіциту і запобігти його виникненню при наявності такого ризику.
У цьому випадку зазвичай використовуються лікарські препарати або добавки з певним вітаміном або мінералом: немає сенсу приймати полівітамінний комплекс, якщо не вистачає одного вітаміну/мінералу.
Дослідження говорять про те, що добавки не приносять користі тим, хто приймає їх необґрунтовано, тобто переважній більшості людей. А саме, прийом добавок:
• не збільшує тривалість життя;
• не знижує ймовірність серцево-судинних захворювань;
• не запобігає онкологічним захворюванням;
• істотно не впливає на ГРВІ – на частоту, тривалість і тяжкість епізодів.
Також добавки не можуть замінити їжу, яка, за рідкісним винятком, є достатнім джерелом всіх необхідних організму речовин. У той же час полівітаміни мають побічні ефекти, а також ризик токсичності, саме тому не варто вважати їх нешкідливими і приймати просто так.
“Наш підхід — Для здорових людей, які мають достатнє споживання їжі та не мають факторів ризику недостатнього вітамінного статусу, ми пропонуємо не приймати полівітамінні добавки для первинної профілактики хронічних захворювань через недостатність доказів користі. Однак ми також не рекомендуємо пацієнтам, які бажають приймати полівітаміни через власні переконання, за умови відсутності абсолютних протипоказань для конкретного пацієнта.”
Коли потрібні вітамінні добавки
Лікарі рекомендують полівітамінні комплекси в рідкісних випадках. Наприклад, коли вони доступніші за ціною або немає окремої добавки в зручній формі, що важливо для дітей.
Полівітаміни також можуть знадобитися при певних станах, наприклад, людям після баріатричної операції для схуднення. У них видалена частина шлунка і кишечника, вони в основному не можуть засвоювати потрібну кількість вітамінів і мінералів з їжі.
У більшості випадків призначаються добавки зі специфічними сполуками, а не полівітамінний комплекс. Їх слід приймати на додаток до їжі тільки тим людям, у яких є доведений дефіцит певного вітаміну або мікроелемента і його симптоми.
Зазвичай лікарі керуються в першу чергу скаргами і даними обстежень. Найчастіше тільки результат аналізу, що виходить за межі «норми», ні про що не говорить: у випадку з вітамінами аналізи можуть бути неточними, так само як і встановлені лабораторією межі. Бувають і винятки: наприклад, дефіцит заліза діагностується за допомогою аналізів, іноді симптоми при цьому стані відсутні.
Крім того, вітамінно-мінеральні добавки — окремо, рідше в комбінації — можуть бути корисними для людей з групи ризику. До них відносяться:
• вагітні жінки і жінки, які планують вагітність;
• підлітки та діти молодшого віку, у тому числі недоношені діти;
• люди з серйозними обмеженнями в харчуванні, наприклад, ті, хто дотримується рослинної дієти або має розлад харчової поведінки
• тим, у кого порушено всмоктування поживних речовин – людям після баріатричних операцій як я згадала вище та або які мають порушення всмоктування поживних речовин — як-от при целіакії, запальних захворюваннях кишківника, мальабсорбції, а також ті, хто лікується гемодіалізом або парентеральним харчуванням
• людям похилого віку (частіше спостерігається дефіцит вітамінів B12 і D, а також кальцію, через знижену кислотність шлунку або обмежений вплив сонячного світла)
• особам з алкогольною залежністю (часто мають нестачу тіаміну (вітаміну B1), фолієвої кислоти та інших мікронутрієнтів, що може вимагати корекції)
Хто схильний до ризику дефіциту вітамінів і мінералів? Групи ризику?
У різних груп населення існує підвищений ризик дефіциту окремих вітамінів і мінералів, що потребує відповідної профілактики або контролю.
Для всіх жителів країни незалежно від віку найбільш актуальними є дефіцити вітаміну D та йоду. Рекомендовано приймати профілактичні дози вітаміну D відповідно до віку та використовувати йодовану сіль у повсякденному харчуванні.
Вагітні жінки мають підвищену потребу в йоді, залізі, фолієвій кислоті та вітаміні D. Рекомендовано профілактичний прийом фолієвої кислоти, вітаміну D та йоду, а також обстеження для виявлення можливого дефіциту заліза.
Недоношені та швидкозростаючі діти належать до групи ризику щодо дефіциту заліза і повинні перебувати під регулярним наглядом лікаря.
Діти віком від 6 місяців до 6 років можуть мати ризик дефіциту вітамінів D, A і C. Важливо забезпечити повноцінне та різноманітне харчування, профілактичний прийом вітаміну D, а також щорічний контроль загального аналізу крові за відсутності скарг. У разі порушень росту, розвитку або недостатнього набору ваги необхідна консультація лікаря.
Жінки з рясними менструаціями мають підвищений ризик дефіциту заліза. Рекомендовано збалансоване харчування, регулярні консультації лікаря, щорічний загальний аналіз крові та визначення рівня феритину для виявлення прихованого дефіциту.
Вегетаріанці та вегани можуть мати дефіцит вітаміну В12, вітаміну D, кальцію, цинку та заліза. Доцільно включати до раціону збагачені продукти та за необхідності консультуватися з лікарем щодо доцільності прийому добавок.
Особи, які зловживають алкоголем, перебувають у групі ризику дефіциту вітаміну В1. Рекомендовано обмежити або припинити вживання алкоголю та звернутися до лікаря для оцінки стану.
Люди віком старше 50 років мають підвищений ризик дефіциту кальцію, а також вітамінів D, В6 і В12. Рекомендовано щорічні профілактичні огляди, контроль хронічних захворювань, а також раціон із достатнім вмістом кальцію та вітаміну В12 і профілактичний прийом вітаміну D.
Група ризику не завжди означає необхідність прийому добавок.
У деяких випадках досить скорегувати свій раціон разом з лікарем і регулярно проходити обстеження. Наприклад, такий підхід ефективний для більшості вегетаріанців і веганів. Якщо їх раціон збалансований і містить цільнозернові продукти, штучно збагачені вітаміном В12 і залізом, вітамінно-мінеральні комплекси можуть не знадобитися.
Для деяких груп населення рекомендації щодо прийому вітамінних добавок різняться. Так, у Великобританії вважають, що діти у віці від півроку до шести років повинні додатково отримувати вітаміни А, С і D. У той час як в США і Україні рекомендується приймати тільки вітамін D.
Кому НЕ рекомендовано приймати полівітаміни просто «на всяк випадок»:
– Здоровим дорослим без дефіцитів.
– Людям із повноцінним і різноманітним харчуванням.
– Для профілактики серцево-судинних хвороб або раку — немає переконливих доказів ефективності (US Preventive Services Task Force, 2022).
– Хто їсть трошки, аби схуднути і хоче однією таблеткою вирішити всі проблеми. На жаль, це так не працює.
Чи ефективно приймати полівітаміни?
“Цінність вітамінних добавок у профілактиці або лікуванні багатьох хронічних захворювань у більшості випадків була спростована, а в інших виявилася шкідливою”.
“Наш підхід — Для здорових людей, які мають достатнє споживання їжі та не мають факторів ризику недостатнього вітамінного статусу, ми пропонуємо не приймати полівітамінні добавки для первинної профілактики хронічних захворювань через недостатність доказів користі. Однак ми також не рекомендуємо пацієнтам, які бажають приймати полівітаміни через власні переконання, за умови відсутності абсолютних протипоказань для конкретного пацієнта.”
“Ефективність — не було встановлено, що полівітамінні та мінеральні добавки забезпечують додаткову користь від збалансованого, здорового харчування для більшості людей”. Джерело: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16880453/
Чи безпечно приймати полівітаміни?
Вітаміни в більшості існуючих добавок становлять від 50 до 150% від рекомендованої добової норми споживання. Навряд чи така кількість може завдати шкоди здоровій людині.
Однак є ще кілька небезпек, пов’язаних з прийомом полівітамінів.
Відсутність контролю якості. Більшість полівітамінів відносять до біологічно активних добавок, а не лікарських препаратів. Це означає, що їх безпека і ефективність не так строго контролюються. На практиці це призводить до того, що склад добавки може не відповідати заявленому на упаковці, а рекламні обіцянки нічим не підкріплені.
Ризик непереносимості. Може розвинутися алергія на компоненти полівітамінних комплексів. Ризик невисокий, але якщо немає показань до прийому добавки, нехтувати нею не варто.
Токсичність. Більшість вітамінів, таких як вітаміни групи В і вітамін С, класифікуються як водорозчинні. Це означає, що вони не накопичуються в організмі в надлишку і, як правило, не мають токсичного впливу, навіть якщо надходять у великих кількостях.
Однак існують і жиророзчинні вітаміни: A, D, E і K. Вони можуть накопичуватися в тканинах і бути токсичними, іноді навіть якщо вживати їх у рекомендованій кількості.
Вплив на захворювання і роботу інших препаратів.
Прийом вітамінів може вплинути на ефективність різних медикаментів, а також вплинути на розвиток захворювань. Хоча побічні ефекти були рідкісними, деякі добавки були пов’язані з вищим ризиком серйозної шкоди.
Наприклад:
• Тривалий прийом добавок вітаміну А може збільшити ризик переломів та має тератогенний ефект (вплив на плід у вагітних)
• Вітамін К може знижувати ефективність антикоагулянту варфарину, тим самим сприяючи утворенню тромбів та викликати геморагічний інсульт
• антиоксиданти, такі як вітаміни С і Е, можуть протидіяти хіміотерапевтичним препаратам, знижуючи ефективність терапії раку.
• камені в нирках [ вітамін С , кальцій])
Водорозчинні вітаміни (фолат, вітамін С , вітаміни групи В) зазвичай переносяться у високих дозах, а токсичність виникає лише при дозах, що в тисячі разів перевищують рекомендовану добову норму (RDA). Можливим винятком є ризик утворення каменів у нирках, який може збільшитися після доз вітаміну С, що в 10-25 разів перевищують RDA.
Жиророзчинні вітаміни (вітаміни A, D, E, K) зазвичай є більш токсичними, ніж водорозчинні вітаміни. Вітамін D може спричинити гіперкальціємію навіть у дозах до 4000 одиниць на день (рекомендована верхня межа) у деяких людей. Вітамін А під час вагітності є тератогенним у дозах, що в кілька разів перевищують рекомендовану добову норму (з очевидним порогом у 10 000 одиниць на день додаткового вітаміну А) [ 42 ]. Бета-каротин , здається, підвищує ризик раку легенів у дорослих, які мають високий ризик через куріння або вплив азбесту. Як обговорювалося вище, існують побоювання, що прийом вітаміну Е понад 400 одиниць на день може бути пов’язаний зі збільшенням смертності від усіх причин.
Європейське товариство клінічного харчування та метаболізму (ESPEN): Керівництво щодо мікронутрієнтів (2022) https://www.espen.org/files/ESPEN-Guidelines/ESPEN_micronutrient_guideline.pdf
Чи натуральні вітаміни корисніші?
Натуральність часто асоціюється з ефективністю та безпекою. Однак це не так: рослинні добавки, а також штучно створені вітамінні комплекси можуть викликати побічні ефекти і алергію, бути токсичними і взаємодіяти з медикаментозними препаратами.
Висновок:
Сучасна медицина вважає, що більшості людей немає потреби приймати мультивітаміни. Вони не замінюють повноцінне харчування, не подовжують життя, не запобігають раку і точно не лікують застуду за пару днів.
Якщо лікар виявляє у людини дефіцит конкретного мікроелемента, він це підтверджує лабораторно, а потім закриває цей дефіцит точково – тобто призначає цільову добавку або ліки з тим вітаміном або мінералом, який справді бракує.
Залишити відповідь