ВЗАЄМОДІЯ ЇЖІ ТА ЛІКІВ

Під взаємодією ЛЗ з їжею розуміють взаємозв’язок ЛЗ з продуктами харчування шляхом фізичної, хімічної чи фізіологічної дії, що призводить до зміни параметрів фармакокінетики та /чи фармакодинаміки ЛЗ.

Розглядають три основні механізми «food- drug interaction»:

• фізіологічний (зміни моторики шлунку та кишківника, стимуляція кровообігу та виділення жовчі, зміна рН чи флори);
• фізико-хімічний (зв’язування лікарських засобів з компонентами їжі);
• біохімічний (зміна активності ферментів, транспортерів та фармакодинамічних ефектів).

В залежності від кількісного та якісного складу їжі та властивостей ЛЗ, їжа може зменшувати та посилювати всмоктування ЛЗ, змінювати їх біодоступність.

До факторів, які впливають на взаємодію їжі та ЛЗ в процесі всмоктування відносять:

• розчинність у воді та ліпідів ступінь дисоціації ЛЗ характер та температура їжа,
• хімічна та фізична взаємодії між компонентами продуктів харчування,
• лікарська форма препаратів,
• тип та кількість їжі,
• вплив харчових продуктів та стан ШКТ,
• режим прийому їжі та ЛЗ.

Сполучення деяких харчових продуктів і лікарських препаратів може суттєво знижувати ефективність лікування. Таке поєднання компонентів харчових продуктів і лікарських засобів може викликати побічні ефекти, змінити здатність сприймати їжу, спричинити розлади травлення тощо.

1. Наприклад, такі харчові продукти і напої, як ферментовані сири, перезрілі овочі, фрукти, шоколад, копчені продукти, дріжджі, кисла капуста, бобові, печінка, червоне вино, пиво тощо, містять специфічну речовину тирамін, який за своїм впливом на організм людини схожий на адреналін (має судинозвужувальний ефект). Лідерами серед фруктів за вмістом тираміну є авокадо і банани. У звичайних умовах тирамін їжі інактивується в печінці моноамінооксидазою (МАО) шляхом окисного дезамінування. Але якщо попередньо вводити інгібітори МАО (токлобемід, іпразид, трансамін тощо), то внаслідок блокади ферменту МАО тирамін їжі залишається незруйнованим і виявляє свою адреноміметичну дію: може провокувати сильний головний біль, нервову збудливість, підвищувати тонус м’язів та рівень цукру, прискорювати серцебиття, різко підвищувати артеріальний тиск з можливим розвитком гіпертонічного кризу. Під час тривалого прийому синтетичних інгібіторів МАО від цих продуктів варто відмовитися на весь курс прийому препарату і на два тижні після його закінчення.
2. Молоко та молочні продукти не можна вживати з багатьма антибіотиками, оскільки це призводить до інактивації дії цих ліків, через утворення стійких комплексів з кальцієм в молоці.
3. Грейпфрут є класичним прикладом як транспортування ЛЗ, так і модулятора окиснення ЛЗ цитохрому P450, так як він чинить протилежний вплив на ксенобіотичні транспортери та метаболізуючі ферменти. Адже цей фрукт досить часто являється компонентом різноманітних дієт. За даними канадських дослідників на сьогоднішній день відомо близько 85 препаратів, які взаємодіють з грейпфрутом і ця взаємодія не на користь пацієнту, адже вона сприяє підвищенню системної концентрації ЛЗ за рахунок порушення метаболізму ЛЗ. Всі форми вживання цього фрукту (свіжовижатий сік, заморожений концентрат чи свіжий фрукт) можуть знизити активність цитохромому Р450. Достатньо цілого грейпфрута чи 200 мл його соку, що викликати значне підвищення системної концентрації ЛЗ з появою побічних ефектів. Слід з великою обережністю застосовувати статини в комбінації з грейпфрутом, адже це може слугувати розвитку рабдоміолізу, а в подальшому до розвитку ГПН. З естрогенами застосування грейпфрута підвищує ризик розвитку раку молочної залози.
4. Продукти, багаті на калій в комбінації з інгібітором АПФ та калійзберігаючими діуретиками можуть призвести до гіперкаліємії.
5. Використання антидепресантів з групи інгібіторів МАО при взаємодії з тирамінвмісною їжею (сир, червоне м’ясо, шоколад та ін.) можуть спровокувати гіпертонічний криз.
6. Харчові продукти, що містять багато вітаміну К (яловичина, печінка, авокадо, листові зелені овочі, яєчний жовток, соя, курага, банани, родзинки), значно послаблюють дію антикоагулянтів (варфарину) внаслідок їхнього антагонізму. Сік з журавлини не сумісний з антикоагулянтами, оскільки таке поєднання може призвести до внутрішньої кровотечі.
7. Такі продукти, як капуста, редька, редис, салат тощо, містять прогватрин, що має антитиреоїдні властивості, тому їх необхідно вживати в надмірі (підкреслю, сирих і в надмірі) хворим, які приймають тиреоїдин, тироксин, препарати йоду.
8. Призначаючи гіпотензивні засоби, потрібно пам’ятати, що калина, горобина, буряк можуть посилювати гіпотензивний ефект.
9. Упродовж курсу лікування такими препаратами, як аміназин, амідопірин, антипірин, сульфаніламідні, антидіабетичні засоби, тетрацикліни, рекомендується виключати з раціону копченості, консервації, продукти, до яких додаються (за технологічною рецептурою) або які можуть містити нітрати, нітрити, для уникнення утворення високотоксичних нітрозоамінів і канцерогенних амінів.
10. Необхідно враховувати, що в деяких випадках реакція з боку організму настає тільки через тривалий час після прийому певного препарату. Наприклад, порушення обміну кальцію з наступним розвитком остеопорозу є наслідком тривалого лікування глюкокортикоїдами.
11. Також під час лікування треба звертати увагу на кислотно-лужний профіль продуктів харчового раціону.

Лужна їжа (молоко, овочі, фрукти, ягоди) сприяє кращому виведенню кислих лікарських препаратів (наприклад, похідних саліцилової кислоти) та посилює ефект лужних речовин.

Кислі фруктові та овочеві соки можуть нейтралізувати фармакологічний ефект деяких антибіотиків (еритроміцину, ампіциліну тощо), але посилити ефект саліцилатів, сповільнити всмоктування нестероїдних протизапальних препаратів.