До мене переважно приходять пацієнти вже із запитом на зниження маси тіла. Вони хочуть нормалізувати вагу, їм потрібно підібрати медикаментозну терапію чи скоригувати харчування.
Але бувають ситуації, коли людина, скажімо, прийшла від кардіолога з високим тиском. Їй комфортно з її (зайвою, не ожиріння) вагою, вона не розуміє, навіщо її направили до дієтолога худнути.
Тоді я призначу обстеження, щоб перевірити порушення вуглеводного та ліпідного обміну. Потім, якщо все добре, рекомендую відвідувати ендокринолога у плановому порядку раз на півроку. Також розглянемо варіанти харчування, спрямовані на регулювання артеріального тиску, зокрема DASH-дієту.
Я не навіятиму людині з зайвою вагою, що вона хвора, що у неї обов’язково буде цукровий діабет. Такий підхід може призводити до комплексів, розладів харчової поведінки. Пацієнт може піти з кабінету, а потім знайти в інтернеті якісь обмежувальні дієти і лише нашкодити собі.
Якщо пацієнт здоровий на момент консультації, варто пояснити, розповісти, що потрібно контролювати і що бажано попрацювати з харчуванням. Якщо пацієнт прийшов, щоб знизити масу тіла, то вже можна працювати з цим запитом.
Працювати з пацієнтами з надмірною масою тіла важко у психологічному плані. Потрібно діяти максимально м’яко та гнучко, щоб не призводити до різних РХП.
Буває, пацієнти отримують від лікарів грубі коментарі на кшталт “що ви хотіли, важите 90 кг, схудніть” або “у вас буде діабет, бо у вас надмірна маса тіла”. Вони цього наслухалися у великій кількості. Коли я починаю збирати анамнез, приблизно розумію, як краще розмовляти з пацієнтом, що йому сказати і на що звернути увагу.
Загалом до кожного пацієнта слід шукати індивідуальний підхід. З кимось не варто акцентувати увагу на наслідках ожиріння, комусь , навпаки, потрібно пояснити, до чого може призвести надмірна маса тіла.
Залишити відповідь